ГІПЕРВІТАМІНОЗ (лат. hypervitaminosis < грец. hyper — вище, над + vitaminum) — вид патології, що виникає при надмірному надходженні вітамінів до організму. Вважається, що стан Г. характерний після прийому жиророзчинних вітамінів у високих дозах, які характеризуються вираженою ліпофільністю і здатні затримуватися в організмі. Напр. Г. вітаміну D може розвиватися при надмірному споживанні печінки та жиру деяких морських риб, а також у дітей внаслідок передозування препаратів вітаміну D при лікуванні рахіту. При Г. вітаміну D виникає гіперкальціємія та гіперфосфатемія внаслідок демінералізації кісткової тканини, активації процесів всмоктування Са2+ у кишечнику та реабсорбції в нирках. Резорбція кісток проявляється спонтанними переломами, а гіперкальціємія призводить до кальцинозу внутрішніх органів. Ознаками Г. вітаміну D є також відсутність апетиту, нудота, диспепсія, спрага, різке схуднення, відкладання кальцію в клітинах, підвищення АТ, в’ялість, апатія, головний біль, геморагічний васкуліт, зниження вмісту сечовини в сечі. Г. вітаміну А виникає при надмірному прийомі препаратів вітаміну А, а також печінки тюленя та білого ведмедя. Характеризується головним болем, нудотою, сонливістю, в’ялістю, злущуванням шкіри, порушенням функціонування внутрішніх органів. Як антагоніст вітаміну А призначають тироксин та аскорбінову кислоту.
Біологічна хімія / Л.М. Вороніна, В.Ф. Десенко, Н.М. Мадієвська та ін. — Х., 2000; Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К, 1993.